Історична довідка

З другої половини XIX ст. і на початку XX ст. в Київській губернії і по всій Україні відкривалися безкоштовні публічні народні та волосні бібліотеки. В той час було багато платних земських та міських громадських бібліотек.
На початку XX ст. Монастирище було волосним містечком. В ньому налічувалось 1416 дворів, у яких мешкало 9503 жителі, чотири православні церкви, римсько-католицький костьол, три єврейські синагоги, однокласна міністерська школа, чотири парафіяльні школи, приватне народне єврейське училище, цукровий завод, завод штучних мінеральних вод, дві лікарні.
В 1903 році в містечку діяла безплатна народна бібліотека.
В той період наше Монастирище відносилось до Київської губернії. На території району налічувалось 5 волостей: Монастирищинська, Цибулівська, Лукашівська, Сарнівська, Конело - Попівська.
Діяльність майже всіх тогочасних книгозбірень була пов'язана з великими труднощами, але особливо тяжким був стан народних безплатних бібліотек. Вони мали тільки ті книги, які дозволяв спеціальний відділ комітету народної освіти в погодженні з духовенством. Тому не дивно, що фонди книгозбірень були погано укомплектовані. Прогресивні бібліотекарі не мирилися з подібним станом бібліотек. Нажаль ми не можемо назвати імен перших бібліотекарів монастирищини. Бо відомості про них не збереглися.
Завдячуючи високоосвіченим інтелігентним людям, поновлювались книжкові фонди бібліотеки нашого містечка.
Активізації розвитку мережі бібліотек, і особливо книгозбірень для дітей, сприяв перший Всеросійський з'їзд бібліотечних працівників, що відбувся у Петербурзі 1911 році. У його роботі брали участь і працівники бібліотек України.
Розгортання мереж масових бібліотек, зокрема дитячих, було вимогою життя, питання створення бібліотек в тому числі для дітей хвилювало громадськість України. Навіть період 1917 - 1920рр. при масових бібліотеках створювались відділи дитячої літератури. Дещо уповільнився розвиток бібліотечної справи і всього культурного будівництва у 1921 - 1922 роках. Це було викликано наслідками громадянської війни і важким економічним станом України. В тім більшовицька влада вживала заходів для укріплення бібліотечної мережі і посилення політичної ролі книгозбірень.
З 1923р. держава активно сприяла розбудові мережі масових бібліотек і водночас посилювала ідеологічний вплив на їхню діяльність. Цього ж року був створений Монастирищенський район, почалися зміни в усіх сферах життя, в т. ч. культурному - відкриваються школи, при райсільбуді працювали: драматичний, кооперативний, природничі гуртки. Діяла районна бібліотека для дорослих, фонд якої нараховував 5356 примірників книг та працював відділ дитячої літератури.
Вирішенню подальших практичних і організаційних завдань сприяв перший Всеукраїнський з'їзд бібліотечних працівників України - 1926р. на ньому зокрема обговорювалися питання роботи з читачами, вивчення їхніх інтересів, підготовка кадрів для бібліотек та робота серед дітей. З кожним роком бібліотеки поповнювалися книжковим фондом. Нажаль під час війни книжковий фонд був знищений. Лише після війни бібліотека була реорганізована. В тяжкі для країни роки розрухи, коштів на комплектування фонду не було. Фонди створювались зусиллями жителів, які тягнулись до книги. Тодішній фонд складав понад тисячу примірників
Бібліотека розміщувалася в окремій кімнаті при заводському клубі, в селах району в приміщеннях клубів. Холод стояв такий, що чорнило замерзало в чорнильницях, але бібліотеки не пустували. Не зважаючи на голод, холод люди хотіли читати.
В цей час іде розподіл книжкового фонду, який становив 8 тисяч прим, між районною бібліотекою для дорослих та дитячою.
Завідував районною бібліотекою з 1956 р. Прокіп Омелянович Харченко. Йому судилося вести будівництво двох приміщень бібліотеки - добудову будинку культури і даного в, якому нині знаходиться центральна районна бібліотека.
1962 році - при районній бібліотеці відкривається читальний зал, фонд складає уже 20 тисяч примірників.
У 1978 році фонд бібліотеки нараховував 40 тисяч примірників. В цьому ж році здійснено централізацію бібліотеки: районна для дорослих та районна бібліотека для дітей, 35 сільських, 2 селищних - об'єднали в одну систему. Очолив їх Прокіп Омелянович Харченко. Він вніс великий внесок в бібліотечну справу району, домігся нового будівництва приміщення бібліотеки.
У вересні 1978 року відбувся багатолюдний мітинг, на урочистому відкриттю новобудови - бібліотеки ім. Ю.Гагаріна та меморіальної зали - були присутні мати Ю.Гагаріна Ганна Тимофіївна, його племінниця Тамара Дмитрівна Філатова, її чоловік Павло Олексійович Михайлов.
Нове приміщення стало окрасою міста.
За 34 роки відбулися значні зміни… Сьогодні книжковий фонд районної бібліотеки для дітей становить – 25248примірників.
Працівники бібліотеки проводять чимало масових заходів, які підпорядковуються пам'ятним та знаменним датам, подіям, що відзначаються в країні, а також на замовлення читацьких груп, шкіл, організацій.
Бібліотека - неоціненна скарбниця людського розуму і високої духовності, це сотні тисяч літературних вечорів і зустрічей з цікавими людьми, виставок і бібліографічних оглядів.
Районна бібліотека для дітей була і залишається центром культурного життя міста, збирачем і сховищем неоціненних книжкових багатств, пропагандистом друкованого Слова.
І сьогодні коли все так швидко змінюється, а іноді руйнується і втрачається, наша бібліотека намагається залишитися осередком духовного багатства, гордістю свого міста, бореться за свій престиж.

Кiлькiсть переглядiв: 332

Коментарi